Надає комплексну дію: діуретичну, протизапальну та антибактеріальну. Має сечогінний і спазмолітичний ефект.

Зменшує подразнення в сечостатевих органах. Дорослим рекомендується включити до раціону харчування як загальнозміцнююче і як допоміжний засіб при інфекційних процесах у сечовивідних шляхах. Збалансований склад рослинних компонентів сприяє нормальному обміну речовин у організмі.

Рекомендується при:

• запалення сечового міхура (цистит),
• запалення сечовивідних шляхів,
• нетримання сечі (енурезі),
• запалення піхви та шийки матки, маткових труб.
• для нормалізації водно-сольового обміну

Склад:

хміль звичайний, дуб звичайний, хвощ польовий, плоди шипшини, пирій повзучий, грушанка круглолиста, горобина звичайна, аніс звичайний (плоди), грицики.

Спосіб вживання:

по 1 капсулі 2-3 десь у день під час їжі протягом 1 місяця.

Повторити курс за потреби.

Не є лікарським засобом.

Сечовивідні шляхи, крім виведення із сечею токсинів та відпрацьованих продуктів життєдіяльності організму, беруть участь у підтримці водно-сольового балансу, виробленні низки гормонів.

Попадання інфекції у сечовивідні шляхи викликає запалення. У принципі з нирок виділяється сеча без будь-яких мікроорганізмів – лише вода, солі та продукти обміну.

Інфекція проникає ззовні через уретру, де розмножується та викликає уретрит.

Піднімаючись вище сечового міхура, викликає запалення його слизової оболонки – цистит. Без лікування інфекція просувається вгору сечоводами, потрапляє в нирки з розвитком пієлонефриту.

Збудниками інфекцій сечовивідних шляхів найчастіше бувають:

- кишкова паличка, яка завжди присутня на зовнішніх статевих органах, і потрапляє в уретру найчастіше за недотримання особистої гігієни;

- хламідії та мікоплазми передаються в основному статевим шляхом і вражають сечостатеву систему;

- синьогнійна паличка (зустрічається частіше у дітей);

- Стрептококи.

Проявляють себе збудники при ослабленому стані організму (зниженні імунітету, переохолодженні, сезон простуд) порушенні відтоку сечі різного характеру.

Характерні симптоми для інфекцій сечостатевих шляхів:

- болі, печіння та різі при сечовипусканні;

- часте сечовипускання;

- болі внизу живота, в ділянці нирок;

- Виділення з уретри слизово-гнійного характеру;

- Зміна кольору сечі (каламутність, наявність слизу, пластівців, крові).

Пропоновані схеми лікування та профілактики найпоширеніших станів від валеологів Тібетської формули  Дуйко А. А.)