Лопух розглядається як альтернативне джерело фенольних сполук, флавоноїдів, гідроксикоричних та органічних кислот.

Фенольні сполуки і флавоноїди, що містяться в корінні, мають імуностимулюючу активність, виявляють виражені антиоксидантні, противірусні та протизапальні властивості.

За харчовою цінністю корені перевершують моркву, петрушку і пастернак разом узяті, а унікальні лікувальні властивості визначаються хімічним складом рослини: полісахарид інулін, ефірна барданова та жирна олії, дубильні речовини, фітостерини, гіркоти, протеїн, глікозид арктіїн, слиз, рутин, каротин, вітаміни: Е, K, С, B1, B2, B5, B6, B9 (фолієва кислота), PP (нікотинова кислота); мінерали: Ca, K, Mg, Na, P, Zn, G, Cu, Mn, Se.

Корінь лопуха – природна скарбничка інуліну.

Високомолекулярний полісахарид інулін є основним компонентом кореня у кількісному співвідношенні (до 44%). За рахунок обволікаючої дії, інулін захищає слизові оболонки шлунково-кишкового тракту від механічного подразнення їжею та шлунковим соком, що особливо важливо при запальних процесах, зменшує дію токсичних та хімічних речовин, при їх потраплянні з їжею у шлунок.

Інулін розщеплюючись до фруктози, забезпечує транспорт фруктози в клітину інсуліннезалежним шляхом, бере участь у синтезі інсуліну, підвищує його активність у біохімічних процесах. Для хворих на цукровий діабет лопух краще, ніж фруктоза.

Лопух активно адсорбує токсини, солі важких металів, радіонукліди та виводить їх із організму. Значно посилює перистальтику кишківника, зменшуючи ризик функціональних запорів, у тому числі в осіб похилого віку.

У товстому кишечнику вибірково стимулює ріст біфідо- та лактобактерій, пригнічує розвиток патогенної мікрофлори, знижуючи ризик появи алергії.

Корінь лопуха – універсальні полісорбенти. Зв'язуючи токсини загального порядку та ендотоксини, сприяють виведенню їх у легких транспортних формах нирками. Маючи високі детоксикаційні властивості, полегшують похмілля та знижують залежність від алкоголю.

Лопух виступає надійним коректором обміну речовин, покращує склад крові, має кровоочисні властивості. Доведені протизапальні та протиалергічні властивості коренів.

Препарати лопуха покращують мінеральний обмін, підтримують необхідну реактивність організму при захворюваннях кістково-м'язової та сполучної тканини. Запобігають відкладенням солей, що містяться в сироватці крові та тканинах організму, зокрема у нирках, жовчному міхурі, суглобах.

Виступаючи, як уролітичний, ремініралізуючий, літолітичний засіб, лопух сприяє підвищенню розчинності та розпушенню сечових каменів у нирках та сечовивідних шляхах, полегшує їх виведення із сечею. У корені лопуха виявлено мідьмісткий фермент уриказу, який сприяє розчиненню солей сечової кислоти та визначає спектр призначень при подагрі, сечокислому діатезі (порушення обміну пуринів та сечової кислоти). Лопух покращує склад крові та сечі у хворих на подагру з одночасним поліпшенням їх клінічного статусу.