Пасифлора включена до багатьох фармакопеїв світу, як природний транквілізатор здатний усувати розлади сну. Вона відноситься до групи нейролептичних рослинних засобів з амінозиноподібною, антистресовою дією.
Терапевтичний діапазон напрямків дії пассифлори визначають біоактивні сполуки різних хімічних класів. Це алкалоїди індольного роду, комплекс флавоноїдів, хлорофілові та пектинові речовини, сапоніни, кумарини, хінони, глікозиди, вітаміни, мінерали та інші активні речовини.
Індольні алкалоїди, що містяться в рослині, виявляють седативний та снодійний ефекти, з мінімальним ступенем придушення нервової системи, мають спазмолітичну дію на гладку мускулатуру, розширюють судини. Спільно з флавоноїдами зміцнюють судинну стінку, підвищують антиоксидантний захист, знижують збудливість, рівень тривожності, попереджають порушення когнітивних функцій, послаблюють стресовий вплив та болючі відчуття.
Препарати пасифлори часто використовуються в медичній практиці при різних захворюваннях нервової та серцево-судинної систем, у тому числі при соматоформних розладах.
Наукові дослідження та клінічна апробація в неврологічних клініках показали позитивну динаміку та лікувальну ефективність пасифлори у пацієнтів із захворюваннями судин головного мозку, посттравматичною енцефалопатією, постконтузійним синдромом, постгрипозним арахноїдитом, з вегетативними порушеннями. Прийом препаратів пасифлори помітно покращував загальний стан, сон, зменшувався рівень дратівливості, відзначалася нормалізація показників електроенцефалографії (ЕЕГ), усунення явищ дизаритмії. Найкращі результати були відзначені у осіб із постконтузійним синдромом, з проявами симптомів неврозу, депресії, а також при постгрипозній астенії.
Прямі показання до призначення пасифлори - це неврастенічні стани, порушення серцевої діяльності, які виникли через емоційні навантаження, слабко виражені судоми, на тлі розладів нервової системи.
Препарати пасифлори послаблюють і можуть повністю усунути неприємні симптоми нервозності, дратівливості, "припливів", транзиторної гіпертонії у жінок пре- та клімактеричного періоду. Вони є надійним захистом та підтримкою, засобом м'якої регуляції механізмів, що відповідають за усунення вегетативних збоїв, покращення настрою та сну. Раціональним вважається застосування пасифлори, як рослини з вегето-стабілізуючим ефектом, за наявності передменструального синдрому з емоційним та фізичним дискомфортом.
В обсерваційних відкритих дослідженнях за участю пацієнтів із тривожними порушеннями та інсомнією було зафіксовано ослаблення рівня тривожності та відновлення сну.
Дані клінічних результатів підтверджують затребуваність призначення пасифлори на початковому етапі терапії тривожних розладів. Вона достіверно покращує якість сну та його тривалість, має анксіолітичний ефект.
Обґрунтовано застосування препаратів пасифлори при артеріальній гіпертензії, у комплексі із гіпотензивними препаратами. Вони підвищують ефективність лікування, а за рахунок анксіолітичної та седативної дії оптимізують стан психоемоційної сфери, знижують ступінь психологічної напруги у хворих на гіпертонію.
У сучасній психіатричній практиці пасифлора знайшла своє застосування у комплексній терапії маніакально-депресивного психозу, епілепсії та алкогольної залежності. При хронічному алкоголізмі вона знижує збудливість та екзальтацію, вирівнює поведінкові реакції, зменшує потребу в алкоголі, впливає на якість сну та працездатність, попереджає прояви депресії.
Хороші результати були отримані під час використання препаратів пасифлори в педіатричній практиці. У дітей з невротичними розладами, явищами слабкості, дратівливості, з симптомами неврозу, наявністю синдрому нав'язливих станів, гіперкінезів у вигляді посмикувань, тиків та інших мимовільних рухів, прийом пасифлори достовірно знижує підвищену збудливість, сприяє стабілізації емоційного занепокоєння, послаблює напади головного болю.
Дані досліджень результативності застосування пасифлори з метою підвищення рівня відновлення у спортивній практиці показали, що препарати пасифлори, у стадії подолання великих навантажень, сприяють активізації процесів відновлення нервової тканини, у відповідь на її виснаження, викликане перенапругою. Впливаючи на процеси гальмування, пасифлора достовірно прискорює відновлення за всіма показниками та у більш повному обсязі.