Екосистема всередині нас: Чому мікробіом — прихований ключ до імунітету, психологічного стану та довголіття

Усередині травного тракту людини живе цілий мікроскопічний всесвіт — трильйони бактерій, грибків та вірусів, які разом утворюють мікробіом кишківника.

Тривалий час медицина сприймала бактерії виключно як загрозу, проте сучасні дослідження доводять протилежне. За даними масштабного дослідження, опублікованого у виданні Nature, сукупний метагеном мікробіому містить у 100 разів більше унікальних генів, ніж геном людини, і відіграє критичну роль у метаболізмі, імуномодуляції та регуляції нервової системи. Наша Віра Норенко, нутриціолог із медичною освітою, детально розібрала запитання, пов'язані із мікробіомом:

ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ДОРОСЛОГО ЖИТТЯ: Як формується наш мікробіом

Формування мікробіому починається ще до народження і проходить найважливіший етап під час пологів. Проходячи родовими шляхами, немовля отримує свій перший бактеріальний «паспорт». Надалі природне вигодовування збагачує кишечник дитини цінними біфідобактеріями та олігосахаридами грудного молока, які закладають фундамент міцного імунітету.

Якщо на ранніх етапах процес порушується (наприклад, через кесарів розтин, відсутність грудного вигодовування або наявність інфекцій у матері), у дитини зростає ризик виникнення колік, алергічних реакцій, розладів травлення та дерматитів.

У дорослому віці склад мікрофлори залишається динамічним. Оскільки травний тракт починається з ротової порожнини, на стан внутрішнього біоценозу впливає навіть те, якими засобами гігієни ми користуємося щодня. Контакт із агресивними синтетичними компонентами побутової хімії та косметології чинить накопичувальний вплив, який може подразнювати слизові оболонки та порушувати баланс корисної флори.

МІКРОБІОМ: Що таке і як він впливає на імунітет?

Кишківник — це головний імунний орган людини. Близько 70–80% усіх імунокомпетентних клітин організму ззосереджені в так званій лімфоїдній тканині, асоційованій з кишківником (GALT).

Взаємодія мікробіому та імунітету відбувається на кількох рівнях:

• «Тренування» імунних клітин: Корисні бактерії (переважно штами Lactobacillus та Bifidobacterium) навчають імунітет відрізняти безпечні речовини та власні тканини від небезпечних вірусів і патогенів.

• Конкурентне витіснення: Дружня мікрофлора щільно вкриває стінки кишківника, не залишаючи вільного місця та поживних речовин для розмноження патогенних мікроорганізмів і грибків.

• Синтез коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК): Переробляючи волокна, бактерії виробляють бутират (масляну кислоту), ацетат та пропіонат. Ці речовини знижують рівень системного запалення в організмі.

ДИСБІОЗ (ДИСБАКТЕРІОЗ): Причини та ключові симптоми

Коли баланс між корисними та патогенними мікроорганізмами порушується, виникає дисбіоз (дисбактеріоз). Це не окремий діагноз, а патологічний стан, який слугує фоном для розвитку багатьох захворювань.

Головні причини розвитку дисбіозу:

• Безконтрольна або тривала антибіотикотерапія: Антибіотики знищують патогени разом із корисною флорою, залишаючи кишківник незахищеним.

• Раціон з надлишком рафінованих продуктів: Високе споживання цукру, білого борошна, дріжджової випічки та промислових соусів створює ідеальне середовище для бродіння та розмноження грибків (зокрема Candida).

• Хронічний стрес: Підвищений рівень кортизолу порушує перистальтику та зменшує вироблення захисного слизу.

• Порушення жовчовиділення та ферментативної функції: Жовч виконує роль природного антисептика. При її застої або при зниженій кислотності шлунка створюються умови для розмноження патогенів у тонкому кишківнику.

Основні симптоми, які вказують на дисбіоз:

• З боку ШКТ: Здуття, метеоризм, відчуття важкості після їди, закрепи або нестабільне випорожнення (калові маси).

• З боку шкіри: Атопічний дерматит, екзема, вугровий висип, псоріаз.

• Загальний стан: Хронічна втома, часті застуди, тяга до солодкого та простих вуглеводів. Крім того, дослідження підтверджують прямий зв'язок між порушенням складу кишкової мікрофлори та розвитком метаболічного синдрому, інсулінорезистентності та надмірної ваги.

СИНДРОМ ДІРЯВОГО КИШКІВНИКА: Утворення та зв'язок з аутоімунними станами

Тривале запалення та дисбіоз призводять до виникнення стану, відомого у науковій спільноті як синдром підвищеної кишкової проникності (або «синдром дірявого кишківника»). Стінка кишківника складається з одного шару епітеліальних клітин, скріплених щільними контактами. При запаленні ці контакти руйнуються.

Крізь утворені мікроскопічні пошкодження:

1. В системний кровотік починають потрапляти недоперетравлені білкові молекули, бактеріальні токсини (ліпополісахариди) та алергени →
2. Гіперактивація імунітету у відповідь на ці чинники змушує його працювати в режимі постійної атаки →
3. З часом виснажена імунна система втрачає здатність чітко розпізнавати власні тканини, що суттєво підвищує ризик розвитку аутоімунних процесів (ревматоїдного артриту, аутоімунного тиреоїдиту тощо).

ВІСЬ «КИШКІВНИК — МОЗОК»: Зв'язок із тривожністю та депресією

Кишківник і центральна нервова система з'єднані блукаючим нервом (n. vagus) та спільним кровообігом. Згідно із дослідженнями, цю систему взаємодії називають віссю «кишківник — мозок». Мікробіом бере безпосередню участь у синтезі важливих нейромедіаторів:

• Серотонін: До 90% серотоніну синтезується в кишківнику. Хоча він працює локально на перистальтику та імунітет, мікробіом регулює рівень триптофану — сировини, з якої мозок створює власний серотонін.

• ГАМК (гамма-аміномасляна кислота): Основний гальмівний нейромедіатор, який відповідає за спокій та контроль рівня тривожності.

Коли в кишківникові переважають процеси гниття та бродіння, в організмі накопичуються токсичні продукти метаболізму патогенів. Це може провокувати хронічне нейрозапалення, яке клінічно проявляється безпідставною тривожністю, безсонням, синдромом емоційного виснаження та депресивними станами.

Отже, мікробіом впливає на низку факторів: від імунітету до нервової системи. Для наглядності, ми зібрали порівняльну характеристику станів ШКТ: 
 

ВІДНОВЛЕННЯ МІКРОБІОМУ: Алгоритм дій, натуральна підтримка

Відновлення мікрофлори потребує системного підходу, який включає корекцію харчування, підтримку травлення та насичення організму корисними штамами.

• Корекція раціону харчування (Припинення підтримки патогенної флори). Зменшіть або повністю виключіть доданий рафінований цукор, промислові соуси, вироби з білого борошна та продукти з високим вмістом штучних домішок. Збільште частку цільних овочів, зелені та ферментованих продуктів.
• Введення базової пари: Пробіотик + Клітковина (Формування корисної популяції). Приймайте курсом пробіотичні комплекси для насичення лакто- та біфідобактеріями разом із щоденною нормою рослинної клітковини або шротів, які виступають поживним середовищем. Практичний варіант (еобіотична вечеря): За годину до сну склянка кефіру (або рослинного молока / води) з порцією рослинного шроту та пробіотиком.

Клітковина (харчові волокна) — це головний пребіотик, тобто їжа для корисної мікрофлори. Вона не перетравлюється ферментами шлунка, а потрапляє до товстого кишківника, де ферментується бактеріями. Добова норма клітковини для дорослої людини становить 30–35 грамів.

• Підтримка жовчовідтоку та травних ферментів (Створення оптимального середовища). Для забезпечення нормального pH та природної дезінфекції травного тракту використовують рослинні екстракти (артишок, розторопша, парил) та ферментні комплекси. Це допомагає розщеплювати біоплівки патогенних мікроорганізмів.
• Фітобіотична підтримка (При схильності до кандидозу чи частих запалень). За потреби застосовуються природні фітоекстракти з протигрибковою та антибактеріальною дією.

Натуральні засоби для підтримки та відновлення мікробіому: